МЕФ Конопля Alpha-PVP КОКАИН Гашиш Амфетамин Новоуральск

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!

Так началось всё. Однажды я сидел с ребятами в парке и играл на своей плойке, когда мимо проходил один чувак. Всякий раз, когда он проходил, я чувствовал его настойчивый взгляд на моей шмотке. Ну, думаю, ты идиот, братан, или чего? Потом до меня дошло, что он не просто на меня смотрел, а на мой рюкзачок проворонил! А я ведь был занят, да и рюкзачок всегда со мной, ведь в нем мои самые ценные закладки.

Я решил повнимательней его <<изучить>>. Подошёл к нему и спросил: "Чё, оружие хочешь найти в моей сумке?" Но он показал мне настолько палёную стрекозу, что я просто замер со словами на губах. "Братва, посмотрите, что я вам принёс!" - сказал он. А там оказались самые нереальные закладки, что я только когда-либо видел! Новый товар, братва, новый!"

Дело оказалось в том, что он занимался поиском нереальных закладов, паче ещё и дешёвый для них ценник предлагал. Ну а я, как аде-эф, решил попробовать. Сказал я ему, что заклады мне нужны только самого клёвого, самого дёшевого и самого нового препарата. То есть такого, чтобы меня, прямо скажем, с ног сбило.

Чувак пошёл по делу и принёс мне нечто потрясающее. Я взглянул на это и просто откровенно задохнулся. Герр! Вот это да! Я ничего подобного даже в моих самых пиздатых кумарах не испытывал. А потом этому чуваку удалось меня ещё задурить, и я купил у него вдвое больше, чтобы догнаться после первой дозы. Хоть и ценник большой был, но это ничего. Главное, что я почувствовал себя богом!

Ну а потом случилось. Пока я был в экстазе, на меня налетела реальность. Кумарит мощно, братва. Я думал, что меня настигнут эфедрин и неприятные кумариты. Но нет, я попал в опасную игру алкоголиков, когда они как-то мне обещают, что пиво сегодня бесплатное, а я, как дурак, поверил!

В общем, получилось так, что многие мои друзья оказались в этом квесте. Они все сидели волкаются на скамейке, пока я сидел в тряпочку по ушам в герре. Я подумал, что мне надо быть совсем долбоебом, чтобы не принять участие в этой шалостной акции. Такой адреналин туда наверное полезен!

И вот вся эта охуенная походка началась. Мы, братва, сидим на скамейке и ожидаем, пока кто-то из этих алкашей нам не предоставит эту чудо-ведьму! Я ещё никогда в жизни не видел такого количества пива в одном месте. Я чувствовал себя крутым парнем, постоянно кто-то этот дебри важный проходил мимо и все были в ажиотаже.

Когда началась наша очередь, я просто срывался от восторга! Это был кайф, братва. А потом, когда я попробовал это пиво... Опять кумарит. Вот это точно кумарит, думаю я. Но ничего, я смог себя справить, подумал, что такое - всего лишь пара капель эфедрина. Пришлось кое-как договориться с алкашами, чтобы они мне его дали.

Но в итоге всё закончилось отстойно. Этот кумарит вновь заставил меня чувствовать себя долбоебом. Мои друзья просто ржали, когда я начал истерить и просить больше закладок, чтобы справиться с этими неприятными ощущениями. Все догонялись рано или поздно, но я был единственным настоящим попаданцем.